Підземні, надземні ємності

7c413c3d777c6b2579b771614f818c76_1650540177-e8c31f5b006f1fed96183c7160699612.jpg

Призначення ємностей може бути дуже різноманітним, з урахуванням внутрішнього оснащення ємності і вибору виду смоли (поліефірна, вінілефірна і т.д.).  

Ємності із склопластику можуть застосовуватись для зберігання:

  • рідин; 
  • гранульованих та сипучих речовин; 
  • стічних вод; 
  • добрив; 
  • агресивних рідин і хімікатів.

ЗАТ «Traidenis» виробляє на замовлення термоізольовані (поліуретан – PU) двошарові, тришарові ємності із склопластику. Двошарова конструкція стінки забезпечує тепловий опір 4.8 м² • K / Вт. Тришарова склопластикова стінка (склопластик – поліуретан – склопластик – стільники – склопластик) відрізняється більш високими термоізоляційними і механічними властивостями.

Ємності із склопластику, укомплектовані технологічним оснащенням ЗАТ «Traidenis», можуть бути використані в якості скруберів, насосних станцій, нафтопасток, споруд для очистки побутових стічних вод, протипожежних резервуарів, ємностей для пального, акумулюючих ємностей і т.д. 

Широка лінійка діаметрів виготовлюваних ємностей:
  • DN 600, DN 800, DN 850;
  • DN 1200, DN 1500, DN 1800;
  • DN 2100, DN 2400;
  • DN 3000, DN 3600;
  • DN 4000;
  • DN 5000. 

Висота або довжина ємності вказується замовником. На транспортування негабаритних ємностей необхідний дозвіл державної інспекції дорожнього транспорту.

Найбільш часто використовувані діаметри фланцевих з’єднань:

DN40, DN50, DN65, DN80, DN100, DN125, DN150, DN200, DN250, DN300, DN350, DN400. 

Діаметри оглядових люків:

DN 500, DN 600, DN 800, DN 1200.

Ємності, що випускаються, можуть бути вертикальними або горизонтальними, підземними або надземними, монтуватися як під газоном, так і під проїжджою частиною дороги. 

За бажанням замовника здійснюється поставка корпуса ємності без внутрішнього технологічного оснащення або повністю укомплектованої ємності, тобто, з насосами, автоматикою і т.д.  

Композит

Композитний матеріал або композит – це збірний матеріал з декількох складових:

  • матеріал для армування (тканина, нитка, мат) 
  • в’яжуча речовина (смола),


при сполученні яких в результаті обробки одержується твердий, міцний і відносно легкий матеріал – армований склопластик (англ. GRP).

В якості в’яжучої речовини використовуються поліефірні, епоксидні або вінілефірні смоли.

ЗАТ «Traidenis» у виробництві застосовує наступні технології: напилювання (англ. spray-up) та перехресну намотку (англ. Cross filament winding).

Корпуси резервуарів для очисних споруд побутових і поверхневих стоків, насосних станцій, протипожежних резервуарів та ін. виготовляються методом перехресної намотки. 

У 2011 г. був придбаний промисловий робот  –  автоматизований пристрій для обрізки країв ємностей.

Діаметр корпусів резервуарів, що виготовляються методом перехресної намотки, може бути від 0,6 до 5 м.

Застосовуються різноманітні методи намотки корпусів. При вертикальній намотці забезпечується стійкість до напору, при кутовій намотці - виробу до згинання, стискування, деформацій, а в результаті об’єднання і використання всіх методів одержуємо неперевершений за міцністю виріб. Циліндричні корпуси ємностей виготовляються методом намотки цілком.  Торцеві частини ємностей виготовляються зі склопластику методом напилювання. ЗАТ «Traidenis» набуло багаторічного досвіду з технологією виготовлення  склопластику. Стінки ємностей, виготовлених методом перехресної намотки, набагато міцніші, ніж виготовлені методом напилювання. Межа міцності для виробів, виготовлених методом перехресної намотки,  дорівнює 432 MПa, модуль пружності – 14,3 ГПa. Межа міцності стінки ємності, виготовленої методом напилювання, дорівнює 111 MПa, модуль пружності – 5 ГПa. Механічні властивості поліпшуються у 3-4 рази.

Якісне виконання муфт та фланців можливе лише при формовці склопластикових муфт безпосередньо до склопластикової ємності. ЗАТ «Traidenis» виготовляє фланці та муфти зі склопластику. Таким чином, гарантується швидке та якісне виготовлення муфт.  

Монтаж

Підготовка місця

Рекомендуємо:

1. Місце установки споруди має бути підібране таким чином, щоб забезпечити не потрапляння туди поверхневих вод.

2. Для проведення регулярних перевірок та правильного функціонування системи кришка має бути легко доступною.

3. Перевірте діаметр каналізаційної труби. Упевніться в тому, що ухил витриманий таким чином, щоб забезпечити самостійне надходження стоків в установку.

4. ПІДГОТОВКА ДО ЗЕМЛЯНИХ РОБІТ: розчистіть площадку, розмір якої більший від самої очисної установки як мінімум на половину метра.

5. ЗЕМЛЯНІ РОБОТИ: Земляні роботи проводяться у строгій відповідності до Технічного регламенту будівництва STR 1.07.02:2005, технічного або/та робочого проекту споруди, та загальних норм проведення будівельно-монтажних робіт.

У тому випадку, якщо при проведенні земляних робіт зустрічаються установки або комунікації, не вказані у проектних кресленнях, роботи мають бути негайно зупинені. Про пригоду необхідно інформувати особу, що виконує технічний нагляд за проведенням будівельних робіт, або іншу уповноважену особу. Подальше проведення робіт в цій зоні дозволяється тільки після держання дозволу.

Закінчивши земляні роботи, коли досягнута проектна альтитуда, основа перевіряється на відсутність слабкого або розмоченого ґрунту, вигнутого ґрунту і т.д. Такого роду ґрунт необхідно видалити до глибини, вказаної собою, що виконує технічний нагляд за проведенням будівельних робіт, і засипати заглиблення підходящим ґрунтом, утрамбувавши його. Після того, як площадка буде підготовлена і досягнута указана в проекті альтитуда, ґрунт утрамбовується (коефіцієнт утрамбування від 0,95 ÷ 0,98, утрамбований шар 200 - 300 мм).

Монтаж підземних ємностей

Ємності монтуються у відповідності до заздалегідь складеного і узгодженого з відповідними інстанціями проекту.

УВАГА: Монтаж ємності потребує особливої уважності, оскільки від цього залежить її подальше функціонування.

Рекомендуємо:

1. Монтаж ємності виконується у відповідності до стандарту EN 976-2.

2. Заглиблення припиняється, коли до проектної глибини ями залишається 20-30 см. Далі земляні роботи продовжуються вручну, тобто за допомогою лопати. Таким чином, забезпечується те, що ємність упреться своєю основою у непорушений ґрунт. 

3. Перед спуском установки в яму НЕОБХІДНО УПЕВНИТИСЯ в тому, що діаметри вхідних рукавів ємності відповідають діаметрам вхідних труб для стоків та тру виводу. Також необхідно упевнитися в тому, що глибина труби подачі стоків відповідає висоті вхідного рукава очисної споруди, також перевірити кути вхідних і вихідних труб очисної споруди.

4. Ємність встановлюється в ямі, використовуючи звичайні підйомні механізми. Обережно опустивши споруду в яму, її потрібно вирівняти за допомогою нівеліра.

5. Проміжок між краями ями і ємності поступово засипається заздалегідь привезеним на місце монтажу піском, який потрібно засипати шарами у 20-30 см, ґрунтовно утрамбовуючи їх за допомогою відповідних механізмів. Якщо пісок сухий, то під час утрамбування його необхідно зволожити водою.

6. Під час монтажу (або при високому рівні ґрунтових вод), засипаючи піском яму навколо установки, водночас в саму установку поступово заливається вода. Це робиться наступним чином: в яму навколо установки засипається шар піску в 20-30 см, і водночас в установку заливається шар води в 20-30 см. Ті ж дії виконуються і надалі, тобто, засипаючи по 20-30 см піску навколо установки, в саму установку заливається по 20-30 см води.

7. Засипавши ємність піском до її верхньої частини, закрийте її кришкою, щоб при подальшому засипанні пісок не потрапив всередину ємності.

8. Пісок засипається до тих пір, поки кришка ємності не буде на одному рівні з покриттям дороги або тротуару. Якщо ємність монтується на проїжджій частині; 50 – 70 мм від поверхні землі – якщо встановлюється у зеленій зоні житлових кварталів, 200 мм – якщо ємність монтується на незабудованій території (пункт 450 Технічного регламенту будівництва STR 2.07.01:2003)). 

9. При монтажі очисної установки під проїжджою частиною, над нею встановлюється арматурна залізобетонна плита (рекомендована площа >150% площі поверхні установки), яка розподіляє навантаження від транспортних засобів від ємності.

10. При високому рівні ґрунтових вод ємність має бути прикріплена за допомогою анкерів до залізобетонної основи. 

Інструкція з підняття та установки ємностей

Всі роботи з транспортування, підняття та установки вертикальних ємностей виконуються у відповідності до стандарту Литовської Республіки LST EN 13121-4:2005/AC:2008.

Необхідні механізми та обладнання:

1. Два автомобільних крани. Один з кранів з підйомною висотою понад 15 м;

2. Траверса (яка піднімає вагу ємності, t) і довжиною в Dm;

3. Стропи, 2 шт. (для траверси) і 1 шт. «задня», яка відповідає вазі, що піднімається (довжини строп вказуються в технічному проекті індивідуально для кожної ємності);

4. «Задня» стропа повинна бути стрічковою текстильною, щоб не пошкодити ємності;

5. Башточка для закріплення та зняття строп.

Підняття та установка ємності

1. Стрічкова текстильна «задня» стропа обгортається навколо ємності між кронштейнами і підвішується на гак крана;

2. Траверса зі стропами кріпиться до петель за два протилежні кронштейни;

3. Ємність трохи піднімається і надалі піднімається, як це показано на схемі її підйому (рис. «Схема підйому та установки ємностей), не встановлюючи її на землю;

4. Після установки у вертикальному положенні, підтримуючий кран від’єднується, і ємність встановлюється на місце за допомогою крана, що залишився.


Схема підйому і установки ємностей 

Підбір елементів кріплення ємності та анкерних болтів

Анкерні болти необхідні для того, щоб ємність не була перекинута вітром. Найбільша ймовірність перекидання ємності при сильному вітрі виникає тоді, коли вона порожня і и на її даху немає снігу.

Під дією тиску вітру на елементах кріплення з’являються реакції. Вертикальна реакція якраз і є тією силою витягання анкерного болта. У відповідності до цієї сили необхідно підбирати розміри анкерного болта. Конструкцію елементів кріплення представляє ЗАМОВНИК.

Приклад елемента конструкції

Примітка: Розміри, розташування та кількість елементів кріплення та анкерних болтів підбираються індивідуально у кожному окремому випадку або у відповідності до технічного проекту.